МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань
Здійснення амплітудної модуляції
Методичні вказівки до лабораторної роботи № 11
з предмету “Сигнали та процеси в радіоелектроніці”
для студентів базового напряму “Радіотехніка”
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри
“Теоретична радіотехніка
та радіовимірювання”
Протокол № 5 від 30 грудня 2003 р.
Львів 2003
Здійснення амплітудної модуляції. Методичні вказівки до лабораторної роботи № 11 з предмету “Сигнали та процеси в радіоелектроніці” для студентів базового напряму “Радіотехніка” /Упорядники: Желяк Р.І., Мелень М.В.- Львів: НУ ЛП, 2003. - с. 14.
Упорядники: Желяк Р.І., доц., канд. техн. наук,
Мелень М.В., доц., канд. техн. наук.
Рецензенти: Волочій Б.Ю., доц., канд. техн. наук,
Бондарєв А.П., доц., канд. техн. наук.
Відповідальний за випуск: Надобко О.В., доц., канд. техн. наук.
© Желяк Р.І., Мелень М.В., 2003
1. МЕТА РОБОТИ
Метою роботи є вивчення процесу здійснення амплітудної модуляції в нелінійних радіоелектронних колах.
2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Аналіз спектральних характеристик сигналів, які утворюються у первинних перетворювачах повідомлень (мікрофоні, телевізійній камері, первинних перетворю-вачах вимірювальних систем тощо) і які є матеріальними носіями інформації, показує, що їх спектральні складові зосереджені в низькочастотному діапазоні, включно з нульовою частотою. Труднощі ефективного випромінювання низькочас-тотних коливань та значне поглинання їх енергії у навколишньому середовищі при поширенні на значні віддалі не дають змоги безпосередньо передавати їх по радіоканалу.
Розв'язання цієї проблеми забезпечується зміщенням низькочастотного спектра повідомлень у діапазон більш високих частот, для яких умови випромінювання в навколишнiй простiр з допомогою передавальних антен та поширення на великi вiддалi у виглядi радiохвиль є сприятливі. Для того вибирають регулярне (детер-міноване) високочастотне коливання, котре використовують як переносник низько-частотного спектра повідомлень. З цiєї причини їх називають несучим коли-ванням або переносником.
Несуче коливання характеризується відповідними параметрами pі, які визна-чають його форму та характер зміни в часі: sнес(t) = f(p1, p2 ,..., pn). Зміна хоча б од-ного з параметрів pі відповідно до зміни повідомлення надає несучому коливанню властивість переносити в собі інформацію про повідомлення. Згаданий процес зміни одного або кількох параметрів несучого коливання за законом зміни низькочастот-ного повідомлення називають модуляцією, а повідомлення називають модулю-ючим (або керуючим) сигналом.
У ролі несучого коливання звичайно використовують періодичні коливання (неперервні або імпульсні), які мають дискретний (лінійчастий) спектр. Найпрос-тішим несучим коливанням є гармонічне коливання:
sнес(t) = Amcos(нt + н). (1)
Це коливання визначають три параметри: амплітуда Am, початкова фаза н та частота SYMBOL 119 \f "Symbol" \s 14wн несучого коливання.
АМ-сигнал утворюється при зміні амплітуди несучого коливання пропорційно до модулюючого сигналу:
Am(t) = Аmн + ku(t), (2)
де Аmн - амплітуда несучого (немодульованого) коливання; k - коефіцієнт пропор-ційності; u(t) - модулюючий (керуючий) сигнал.
Повна фаза АМ-сигналу змінюється у часі так, як і повна фаза несучого коливання, тобто за лінійним законом:
EMBED Equation.3 . (3)
Отже, ММ АМ-сигналу записуємо у вигляді:
EMBED Equation.3 (4, a)
або з урахуванням (2)
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 (4, б)
Із виразів (4, а, б) бачимо, що АМ-сигнал є добутком обгинаючої Аm(t) і високо-частотного коливання EMBED Equation.3 .
EMBED Visio....
